В Національному музеї історії України відкриється виставка до 1000-річчя з дня смерті Великого Князя Київського Володимира.
14 липня 2015 р.
18.00
Національний музей історії України
(вул. Володимирська, 2)
На виставці представлено близько 250 оригінальних експонатів, які розповідають про життя Володимира Святославича та його час. Інститут археології НАНУ надав колекцію матеріалів із новітніх досліджень фундаментів Десятинної церкви і прилеглої території:
– будівельні матеріали;
– фрагменти підлоги;
– деталі архітектурного декору;
– уламки фресок.
Експоновано також речі із фондової колекції НМІУ:
– зброю;
– прикраси, побутові вироби скандинавського походження з дружинних поховань;
– предмети ранньохристиянського культу (ІV–VІІ ст.);
– культові речі сирійського та візантійського походжень;
– хрести давньоруського часу;
– рештки золотної тасьми з розкопок Десятинної церкви;
– златник та срібляники Володимира із зображенням тризуба;
– плінфа (цеглина) зі знаком тризуба;
– сучасні монети, ордени, медалі із зображенням Князя Володимира.
Державним гербом України є тризуб – княжий знак Володимира Великого. Це підтверджує те, що Україна успадкувала державну традицію від середньовічної Русі.
Доповнюють експозицію світлини, картографічний та ілюстративний матеріали, поштівки, твори образотворчого мистецтва. Більшість із них експоновано вперше.
Національний музей історії України висловлює подяку за допомогу Інституту археології НАНУ та Українському інституту національної пам'яті.
Довідково:
Великий Князь Київський Володимир – один із найвизначніших діячів Європейського середньовіччя. У вітчизняну історію він увійшов передовсім як князь-воїн та князь-реформатор: суттєво розширив державні кордони і провів адміністративну та військову реформи, завдяки яким Русь стала могутньою централізованою державою.
Найважливішою реформою Володимира Великого була релігійна: прийняття у 988 році Віри Христової і хрещення підвладних йому земель. Це дало змогу середньовічній Русі увійти до кола цивілізованих європейських держав.
«Повість минулих літ», до прийняття Володимиром християнства, зображує Великого Князя жорстоким язичницьким властителем, після – просвітителем Русі, захисником бідних і голодних, мудрим і справедливим володарем однієї з наймогутніших держав тогочасного світу.